23.06.14

Зрадливі потвори, або як змінюється нація.

Колись давно-давно, як мені було рочків з сім чи вісім, старша сестра навчила мене "Заповіту" Шевченка. То я ще толком літер не знала, а підніми мене вночі і попитай - як на духу настрочу. І так той "Заповіт" мені в пам'ть уп'явся, що коли вже проходила в школі ту ж саму шкільну програму по літературі, навіть не заглядала у підручник. Знала кожну кому, кожну паузу, кожен наголос. Хех, тоді ще на мене однокласники зуб точили за те, що виправляла їх.
Уп'явся мені той вірш у душу....
А на додачу до нього моєю щоденною книгою був "Кобзар".

{..... Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма...}

"Гайдамаки", "Катерина", "Причина", "Тарасова ніч", "Перебендя".... ой, все згадую, все пам'ятаю...
І воно сидить, не дівається нікуди. Впилось у кров, тече по жилах... Сидить тихенько, спочиває... Поки не прийде час і не вирветься на свободу....
Чи не тоді мені в мізки було вкладено основи життя, скажіть?
Скажіть, чи не тоді вросло в мене "..... кайдани порвіте......", "серед степу широкого, на Вкраїні милій....."... Чи не тоді засіло в мені почуття гідності, любові, справедливості?

Ой-ой-ой, що робить з людиною ".....і мене в сім'ї великій......"!!!  Розрив, круговерть, захоплення!!!!! Які ще слова можуть так чітко, гірко й разом з тим переконливо донести будь-якій людині, що своя земля - найрідніша?

Тож я питання собі задаю - а чи може людина, яка кров'ю, жилами, серцем, нервовим закінченням відчуває ці слова, не вірити у все це? Чи можна просто так, без болю сприймати все, що відбувається зараз? Чи можна ось просто так поклавши руки на коліна стверджувати, що вже все закінчилось?
Ні, претензій до "совка" немає. Є питання до моїх однолітків, свідомих людей, які живуть тут. Чому є перебіжчики, зневірені? Чому є скептики? Чому ми не можемо подолати оці зрадливі коливання у нашому суспільстві? Чому є ті, котрі наживаються на подіях? І тут справа не в політиках. Тут справа у простих людях. Це омерзенно. Чомусь відчуття до цих людей - бридота. Пристосуванці.
Але радує те, що таких чим далі меншає. Зникають потроху, зникають....... "....як роса на сонці....."
Викорінимо, змінимо, зможемо!!!!!
А той, хто говорить, що Революція Гідності зайшла у глухий кут, той просто сліпий, та так нічого і не зрозумів., або не захотів розуміти, пристосувавшись до подій.... Бридкі потвори.  Жаль таких людей. Бо обмежені. Бо дурні.....

(навіяно "Залишенець", В. Шкляра....)


Немає коментарів:

Дописати коментар