26.09.14

Віскі і АТО.

Сьогодні п'ятниця, останній робочий день. І як завжди починаєш задумуватись - а що б таке сьогодні учудить? Кудись піти-завіяться, чи то у кіно, чи може на піцу з пивцем... А ще я б віскі випила. З льодом і коллою.
І тут як ураган прилетіло в голову.





На початку цього року команда Громадського ТВ презентувала документальний фільм - альманах "Відкритий доступ".  Мова йдеться про 4 історії із нашого життя. Фільм забороняли, при перегляді чинили всілякі перепони (від вимкнення світла до виносу апаратури). Хоча сказати, що тут щось феєричне показано, то ні. Звичайні 4 історії. Але людям думаючим (вибачте за нескромність, до яких я себе хотіла би віднести) це відео дасть підґрунтя  для роздумів. Воно наче так: ну і подивились, ну і що....? А коли я сир у магазині купувала через деякий час і мала вибір між "Голандським" за 80,00 грн. на той час і 120,00, то зразу ж в пам'яті виринув уривок цього альманаху:

... Село. Сім'я: мати, батько, два сини (14-16 років, якщо не помиляюсь). Живуть більш-менш нормально, це тобто, є якийсь там жигулик, корівка, господарство... Для того, аби трохи вдягнути дітей (одному джинси, іншому туфлі) батьки вирішують продати корову. Продали, далі діалог в місцевому магазині:
Мама (до сина): ну що, подобаються тобі ці туфлі?
Син: ага...
Мама: дивись, бо я більш не куплю...
Син: та подобаються, буду носить!
Мама (до продавця): а скільки вони коштують?
Продавець: 170,00 грн.
Мама: ну то давайте.
.......

І тут я зі своїм сиром за 80,00-120,00 грн. Як він мені тоді в горлі не став - я не знаю.

Ось сьогодні п'ятниця, завтра-післязавтра вихідні. Можна і віскі випити.
А хлопцям на передовій треба термобілизна. І вони там сплять на холодній підлозі. І їсти їм там щось потрібно. І вдягтись у щось потрібно.
І оце віскі потроху мені теж стає в горлі.
Що це - самоїдство? Сама придумала - сама проблеми собі створила.
А от як з цим буть?
А особливо коли якийсь командувач сухопутних військ Толік розповідає, що армія забезпечена усим, а волонтери непойми чим займаються. Хм. А де звіт по витрачанню коштів з номеру 565, на який регулярно дзвоню?  Чому Яценюк звітує, що на рахунках Міноборони є кошти, а вони, чомусь (???) іх на потреби армії не витрачають: не озброюють, не купують обмундирування і т.д. Або купують таке, що ой-ой-ой......
Я ось думаю, якби наші ясновельможі все ж таки реально забезпечували армію всім якісно необхідним може і мені б віскі пилось би легко, а?

А так, піду знайду когось у кого є картка Приватбанку і перешлю наступні 50 гривень якомусь батальону. Може хоч спатиму краще за випитий келих шотландського......